-
Народження Оскара Уайльда
Оскар Уайльд народився 16 жовтня 1854 року в Дубліні, його батько був лікарем-хірургом, а мати письменницею і журналісткою. Першу освіту Оскар Уайльд здобув удома. Батьки, чудово освічені, прищепили йому з дитинства любов до книг і мов. -
Навчання у Королівсткій школі Портора
З 1864 по 1871 Оскар Уайльд навчався в Королівській школі Портора (поблизу Дубліна), яку закінчив із золотою медаллю. -
Навчання в Трініті-коледжі
Уайльд був удостоєний Королівської шкільної стипендії для навчання в дублінському Трініті-коледжі (коледжі Св. Трійці). З 1871 по 1874 він навчався у Трініті-коледжі. -
Навчання в Оксфорді
У 1874–1878 роках Оскар Вайльд навчався в Оксфордському університеті, де зазнав впливу естетичних поглядів своїх викладачів Джона Рескіна та Волтера Пейтера. Як і Рескін, він критично ставився до суспільства, захоплювався красою та індивідуальною творчістю, відкидаючи механічне копіювання реальності. Водночас Вайльд не поділяв думки Рескіна про зв’язок мистецтва з мораллю. Тут він більше схилявся до ідей Пейтера, який стверджував, що мистецтво існує для мистецтва й не потребує жодних пояснень. -
Премія Ньюдігейта
Останній рік навчання в Оксфорді приніс Оскару перший значний літературний успіх — премію Ньюдігейта за поему «Равена». Майбутній письменник уперше відчув смак слави. -
Книга «Поезія»
Це перша поетична збірка, що швидко розійшлася й мала успіх, хоча його екстравагантна зовнішність привертала до нього більшу увагу. Це було і викликом лицемірному вікторіанському суспільству, і своєрідною саморекламою («Найбільша праця уяви для митця — створити перше самого себе, а тоді вже свою публіку», — говорив Вайльд). Його проголосили вождем усього естетичного напряму, та й сам молодик після закінчення Оксфорда присвоїв собі звання «професора естетики». -
Лекції у США і Канаді
Оскар Вайльд здійснює тривалу поїздку до США й Канади, де виступає з лекціями на мистецькі теми. -
Одруження з Констанс Ллойд
Повернувшись після лекцій до Англії, Оскар Вайльд одружився з Констант Ллойд, яка народила чоловікові двох синів. -
Літературна творчість
Деякий час він працює редактором у журналі «Жіночий світ» (1887-1889), пише багато рецензій, статей, есеїв (зокрема програмових, що зібрані у книзі «Наміри»). Видає фантастичне оповідання «Кентервильський привид», «Злочин лорда Артура Севіла», «Сфінкс без загадки», «Натурщик-мільйонер», «Портрет пана У. Х.», які й склали збірку його оповідань (1887), збірку казок «Щасливий принц» (1888) -
Роман «Портрет Доріана Грея», що приніс неймовірну популярність
-
Роки слави Уайльда
1891-1895 – роки слави Уайльда. У 1891 році виходить збірка теоретичних статей «Задуми», написаний трактат «Душа людини за соціалізму». Написана драма на біблійний сюжет – «Саломея» (1891), комедія – «Віяло леді Віндермір» (1892), комедія – «Жінка, не варта уваги» (1893). У 1895 написані і поставлені дві п’єси – «Ідеальний чоловік» і «Як важливо бути серйозним». У 1891 році Уайльд познайомився з Альфредом Дугласом, молодшим на 17 років. У них зав’язуються стосунки, шлюб письменника розпадається. -
Увʼязнення
За звинуваченням у содомії Уайльда засуджують до 2 років тюремного ув’язнення та виправних робіт. Тюрма повністю зламала його, більшість друзів від нього відвернулися. Альфред Дуглас жодного разу не приїхав до нього і не написав. У в’язниці Уайльд дізнається про смерть матері, про еміграцію дружини, яка змінила прізвища дітей. У в’язниці Уайльд пише гірку сповідь у формі листа Дугласу, яку називає «De Profundis» (лат. «З глибини»). -
«Балада Редінзької в’язниці»
Після звільнення Оскар Вайльд під чужим ім'ям вимушений був оселитися у Франції, він терпів матеріальну й духовну скруту, його здоров'я похитнулося. 1898 року анонімно виходить останній прижиттєвий твір Оскара Вайльда — «Балада Редінзької в’язниці». На запитання, чому він не пише, опинившись на волі, Вайльд відповів: «Я писав, коли не знав життя; тепер, коли я знаю, що таке життя, я не маю що писати. Життя не можна писати, життя можна тільки жити». -
Смерть Оскара Уайльда
Оскар Вайльд помер 1900 року в Парижі. Так скінчилося яскраве й буремне життя «короля естетизму». Французький письменник Жан Кокто скаже про нього: «Оскар Вайльд дорого заплатив за те, що був Оскаром Вайльдом. Але бути Оскаром Вайльдом — вершина розкоші».