«Найдавніша історія України»

Перші люди на території України

270,000 BCE

Перші люди на території сучасної України з'явилися в епоху раннього палеоліту, так звану ашельську добу, понад 900—800 тис. років тому. Найдавніша стоянка первісної людини на території України, Королево-1 на Закарпатті, віком від 1 млн років (гюнцьке зледеніння).

Ранній палеоліт

Period: 270,000 BCE to 150,000 BCE

У ранньому палеоліті (3 млн — 150 тис. років тому) виділяють два послідовних етапи — олдувайський та ашельський. Першому з них властиві згадувані вище галькові знаряддя, вперше виявлені разом із кістками Homo habilis. Тобто найдавніший олдувайський період кам'яної доби в цілому збігається з добою Homo habilis, що розпочалася 2,5—3 млн років тому у Східній Африці. Ашельський період розпочався 1,5 млн років тому з поширенням ручних рубил, виробником яких був пітекантроп.

Ашельська культура

245,000 BCE

Аше́льська культу́ра — археологічна культура ранньої стадії палеоліту. Назва походить від Сент-Ашель у північній Франції, де були виявлені кам'яні рубила овальної, круглої та витягнутої форм.
В Україні пам'ятки ашельської епохи відкриті поблизу сіл Лука-Врублівецька й Бабин на Дністрі, під Житомиром та в Закарпатті — біля сіл Королеве (Королевська стоянка), Рокосове та ін. Окремі ашельські кремінні знаряддя виявлені в Донбасі неподалік м. Амвросіївка на р. Кринка та м. Ізюм на Сіверському Дінці.

Середній палеоліт

Period: 150,000 BCE to 35,000 BCE

Середній палеоліт, або епоху мустьє (від гроту Ля Мустьє у Франції), пов'язують з поширенням мустьєрських технологій обробки кременю. Їй властиві дископодібні нуклеуси, з яких сколювали масивні, підтрикутні відщепи, що використовувалися для виготовлення гостроконечників та скребел. Носієм цієї технології в Європі був неандерталець.

Знайдені сліди культур.

100,000 BCE

У верхніх шарах пізнього палеоліту сліди культури ашель і мустьє. Останнє палеолітичне поселення існувало тут на початку вюрмського зледеніння — близько 50 тис. років тому.
Заселення відбувалося із заходу на схід, кількаразовими хвилями, і тривало до 100 тис. років тому. Знаряддя праці цих людей, у яких археологи вбачають пітекантропів, виявлено окрім Закарпаття також на Наддністрянщині, Житомирщині, Донбасі та в Криму. Проте викопних решток пітекантропів не знайдено

Мустьєрська доба

99,000 BCE

У середньому палеоліті, у так звану мустьєрську добу, що тривала 100—35 тис. років тому, територію України займали неандертальці. Дослідники виявили понад 300 стоянок і поховань цих людей, переважно у гірських районах Закарпаття, Прикарпаття, Надпоріжжя, ряд стоянок в печерах східної частини Кримських гір — Киїк-Коба, Пролом I, Буран-Кая III, Вовчий Грот. На стоянці Молодове на Дністрі була знайдена лопатка мамонта з малюнками на ній.

Мустьєрська культура

80,000 BCE

Мустьє́р — середній палеоліт — 80—32 тис. років до н. е.
На стоянці Королеве шар Мустьєру лежить вище за шар пізнього палеоліту.
Мустьєрських стоянок і місцезнаходжень на території України виявлено і досліджено значно більше, ніж ашельських. На підставі вивчення знахідок з мустьєрських стоянок (крем'яних знарядь праці) вчені вважають, що розселення на території сучасної України йшло з півдня і південного заходу в обхід Чорного моря — через Кавказ та Центральну Європу.

Поява людей сучасного типу

35,000 BCE

Люди сучасного типу, Homo sapiens sapiens, або кроманьйонці, сформувалися у період верхнього палеоліту, понад 40—35 тис. років тому. На теренах України мешкали представники європеоїдної раси, які витіснили неандертальців. Кроманьйонці мали примітивну родову організацію і були суспільством мисливців-збирачів. Археологи знайшли близько 800 пам'яток цих людей в Україні і виділяють їх у закарпатську, дністровську, волинську, середньодніпровську та степову групи.

Пізній палеоліт

Period: 35,000 BCE to 10,000 BCE

Пізній палеоліт у Європі розпочався з поширення властивої йому пластинчастої техніки обробки кременю, носієм якої був Homo sapiens. Показово, що кожний наступний період палеоліту розпочинався не зі зникнення попередньої технології обробки кременю разом із відповідною їй формою людських істот, а з появою нової техніки кременеобробки та її носіїв. Так, на початку ашелю ранні пітекантропи, що виготовляли рубила, співіснували в Африці з Homo habilis, які вимерли близько 1 млн років тому.

Мезоліт

Period: 11,000 BCE to 8000 BCE

Середньокам'яна доба — епоха кам'яної доби (11,000-8,000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт (Верхня давньокам'яна доба) для позначення культур з середньокам'яною індустрією, що існували за часу середньокам'яної доби.

Соціальні зміни

10,500 BCE

В період епохи мезоліту відбулися декілька соціальних змін, а саме: перехід до манших мисливських груп, через появу лука та стріл, що полегшували полювання. Також в дану епоху людям вдалося одомашнити собаку.

Зміна клімату

10,000 BCE

Саме на початку мезоліту виникають близькі до сучасних природні та кліматичні зони. Виникають лісові, степові, пустельні ландшафти, виділяються зони приморського континентального, різко континентального, посушливого клімату.
Зі змінами природи зазнає зрушення і флора та фауна.
У степовій зоні розселяються численні копитні та дрібні тварини. На чисельних озерах та річках, що повстали після танення льодовиків мешкають водоплаваючі птахи та різні види риб

Перші поселення

9000 BCE

В епоху мезоліту у тодішніх людей з'явилися перші поселення. Їх створювали тимчасові табори мисливців та рибалок.

Неоліт

Period: 8000 BCE to 4000 BCE

період історії людства, який тривав від 10-го до поч. 3-го тис. до н. е.) та прийшов на зміну мезоліту, заключний період кам'яної доби. Саме з неолітом пов'язаний початок переходу від привласнювальних форм господарства до відтворювальних, створення культурно-історичних областей, в межах яких розповсюджувалися такі інновації, як відтворювальне господарство, кераміка, відтискальна техніка розщеплення, шліфування, свердління, різноманітні елементи духовної культури.

Осілий спосіб життя

7000 BCE

Люди почали будувати постійні поселення та вирощувати нові зернові культури, такі як пшениця та ячмінь. Через осілий спосіб життя з'явилося більше видів одомашнених тварин, таких як вівці, кози та свині.
Початок виготовлення глиняного посуду для зберігання їжі та води також відбувся в епоху неоліту.

Буго-дністровська культура

6000 BCE

(БДК) — археологічна культура доби неоліту в VII—VI тисячоліттях до н. е. (близько 6500 — 5300 рр. до н. е.). Зараз матеріали БДК відомі на значній території лісостепової та степової зони Північного Причорномор'я в межах Правобережної України та Молдови. Бугодністровська культура займалась переважно землеробством,про що свідчать відбитки зерен пшениці на кераміці, скотарством та рибальством.

Середньостогівська культура

4500 BCE

Середньостогівська культура — археологічна культура мідної доби (енеоліту) степової й лісостепової України. При розкопах у Середньому.
Основним заняттям людини середньостогівської культири було скотарство та рибальство. За однією з версій середньостогівці першими в Європі приручили коня, за іншою — полювали на коней, або випасали їх у напівдикому стані.

Клімат

4000 BCE

Стабілізація клімату після неоліту, стрімкий розвиток степових і лісостепових зон.

Мідна доба

Period: 4000 BCE to 3000 BCE

Назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.

Розвиток ремесел

3500 BCE

В мідну добу відбулася поява перших ремісників, які спеціалізувалися на обробці металу та виготовляли з них речі для госопдарювання та полювання.
Також в період енеоліту відбувся стрімкий розвиток торгівлі та обміну, як між поселеннями, так і "односельчанами".

Трипільська культура

3000 BCE

Трипільська культура була розташована на правобережному лісостепі України. Характерними особливостями для цієї культури були великі та розвинуті поселення, розвинене землеробство та керамічні вироби з росписом. У часи розквіту культури їй належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість мешканців деяких із них перевищувала 15 тис. осіб. Основним заняттям трипільців було хліборобство. Сіяли ячмінь, жито, пшеницю, вирощували садово-городні культури, які сьогодні добре відомі в Україні.

Бронзова доба

Period: 3000 BCE to 1000 BCE

Бро́нзова доба́ — культурно-історичний період історії людства, який прийшов на зміну енеоліту (мідній добі). Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці та зброї із бронзи, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав. Бронзова доба змінилася залізною добою у I тисячолітті до н. е. Загалом хронологічні рамки бронзової доби такі: 35/33 — 13/11 століття до н. е., однак у різних культур вони різняться.

Рання залізна доба

Period: 2000 BCE to 1000 BCE

Рання залізна доба — період в історії людства, коли люди почали використовувати залізо для виготовлення знарядь праці. Сліди найдавнішого виробництва заліза в Україні виявлені на її крайньому північному сході в поселенні, яке датується XV—XIV ст. до н. е. Відбувся перехід до кочового скотарства.
Рання залізна-остання епоха давнини, яка тривала від кінця ІІ до І тисячоліття до нашої ери. На теренах України ця епоха бере початок у ХІІ столітті до нашої ери.

Кімерійці

900 BCE

Перше етнічне утворення на території України, про яке залишилася згадка у писемних джерелах, були кіммерійці. Про "уславлених кобилодойців" повідомляє не тільки Гомер в "Одіссеї", а й такі відомі античні автори, як Геродот, Каллімах.
Місто людей кімерійських
На території сучасного Миколаєва близько 1250—925 років до н. е. існувало стародавнє місто-порт кімерійців. Це найстаріше місто на території України, що згадується в писемних джерелах.

Велика грецька колонізація

Period: 800 BCE to 600 BCE

"Велика грецька колонізація" була грандіозною акцією, яка суттєво вплинула на світовий розвиток. Якщо у XI—IX ст. до н.е. міграції греків відбувалися в межах Егейського моря, то у наступні три сторіччя елліни розселилися на гігантській території, освоївши все Середземноморське узбережжя від Піренейського півострова, аж до Єгипту та Сирії, та побудувавши свої міста на берегах Чорного моря.

Скіфи

700 BCE

Скіфи – войовничі кочові племена, що заселяли територію між річками Доном, Дунаєм та Дніпром, а також частину Криму.
Кочові племена селищ не мали, бо постійно змінювали кочовища. Основним їхнім заняттям було скотарство, а з ремесел — лише ті, що вимагав щоденний кочовий побут. За Геродотом скіфи поділялися на 2 групи:осілі і кочові. Осілі племена займалися землеробством, скотарством, ковальством, ткацтвом.Суспільні відносини у Скіфії еволюціонували від патріархально-родових до
рабовласницьких.

Сармати

300 BCE

У поволзько-приуральських степах сформувався союз кочових іраномовних племен — сарматів. Сарматське суспільство перебувало на перехідному етапі від родоплемінних відносин до ранньокласових, але завершити цей перехід створенням власної держави сарматам так і не вдалося. Особливістю сарматського суспільноголаду було існування матріархату. Сарматська культура генетично була близькою до скіфської. Водночас у військовій справі сармати суттєво випередили не тільки скіфів, а й інші народи.