ЗАхІДНоУКРАїНСьКІ ЗеМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІйСьКої ІМПеРІї наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

  • Першим у складі володінь австрійських Габсбургів опинилося Закарпаття

    Воно разом зі Східною Угорщиною перейшло під австрійську владу. Однак панівні позиції в краї, як і раніше, нале- жали угорцям. Заселене українцями Закарпаття поділялося на чотири частини
  • Period: to

    російсько-турецька війна

    Адміністративним центром цього краю було місто
    Чернівці. Австрія захопила ці землі в 1774 р., скориставшись слабкістю
    Османської імперії після її поразки в російсько-турецькій війні 1768—
    1774 рр. Марія Терезія обґрунтовувала свої претензії на Буковину тим,
    що остання також входила до Галицько-Волинської держави, територією
    якої тепер володіла Австрія. Українці становили більшість населення
    Північної Буковини.
  • Period: to

    Денаціоналізація українських земель

    Західноукраїнські землі дісталися
    австрійській владі в досить занедбаному стані. Проте Габсбурги не збиралися
    утримувати ці території за рахунок
    центру, а розглядали їх як джерело
    поповнення армії та надходжень до
    державної скарбниці. У 70—80-х рр.
    XVIII ст. на західноукраїнських землях відбулося чимало змін, пов’язаних
    зі здійсненням у всій імперії реформ
    імператриці Марії Терезії та її сина
    Йосифа II
  • Унаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.)

    До складу
    Австрійської імперії увійшла Галичина. Приєднавши ці землі, імператриця Марія Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії.
    Перекручена таким чином назва Галицько-Волинського князівства була
    історичним виправданням для імператриці
  • Period: to

    Релігійна сфера

    У Відні в 1774—
    1784 рр. при церкві Св. Варвари було відкрито семінарію («Барбареум»)
    для навчання греко-католицького духовенства. За правління Йосифа II її
    закрили, а натомість створили семінарії у Львові та Ужгороді. Із 1784 р.
    було відновлено діяльність Львівського університету, при якому для студентів-русинів було створено «Студіум рутеніум» («Руський інститут»),
    де науки викладалися церковнослов’янською мовою.
  • Освітня сфера

    В освітній сфері імператриця Марія Терезія за шкільною реформою
    1777 р. визнала за всіма своїми підданими право навчати своїх дітей
    у початковій школі рідною «материнською» мовою
  • Period: to

    Законі Йосифа II

    Йосиф II видав кілька законів, за якими селяни звільнялися від особистої залежності, панщина обмежувалася трьома
    днями на тиждень. Водночас селянам надавалися мінімальні громадянські права: одружуватися
    без дозволу пана, посилати дітей навчатися до
    школи; пан втрачав право судити селянина тощо
  • Надання прав

    У релігійній сфері імператриця Марія Терезія
    зрівняла в правах греко-католицьку та римо-католицьку церкви. Римо-католикам було заборонено
    примушувати греко-католиків змінювати віру. Імператор Йосиф II за
    законом 1781 р. надав рівні права у своїх володіннях прихильникам не
    лише всіх християнських церков, а і євреям. Некатолики здобули однакові з католиками права на державну службу
  • Припинення всіх польских законів

    Із 1786 р. було припинено дію всіх польських законів і замінено їх на загальноімперські.
  • Йосиф II видав закон

    Йосиф II видав закон про ліквідацію
    панщини, проте після його смерті цю норму скасували.
  • Period: to

    Рух Опришки

    У гірських районах Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття, як і раніше, спалахував рух опришків. Він мав багато спільного з діями повстанців У. Кармелюка на Поділлі. Особливого розмаху
    рух набув у 1810—1825 рр. У Буковині тривалий час діяв загін із
    30 опришків на чолі з Мироном Штолюком. Лише в 1830 р. загін розгромили, а його ватажка стратили
  • Селянські виступи

    Улітку 1838 р. селянські виступи
    охопили майже всю Буковину. Придушити їх вдалося ненадовго