Становлення козацтва (XVI - перша половина XVII століття)

Перші писемні згадки

1489

Перші писемні згадки про козаків віднаходимо в «Хроніці польській» Марціна Бельського.

Байда

1556

Хортицький замок Дмитра Вишневенького став зразком для побудови козаками їхніх власних фортець, його традиційно вважають першою Запорозькою (бо розташовувалася за Дніпровськими порогами) Січчю.

Реєстрове козацтво

1572

Cигізмунд II Август. 1572 року затвердив перший реєстр чисельністю 300 осіб, котрі були взяті на державну службу для охорони південного кордону від нападів османів і кримських татар.

Іван Підкова

1577

з козацьким загоном Іван Підкова увійшов до Ясс і був проголошений молдовським правителем.

Стефан Баторій

1578

Стефан Баторій збільшив реєстр до 600 осіб. Права реєстровців були розширені. Їх звільнили від сплати податків, інших обов’язків і повинностей, окрім військової служби. Козаки могли володіти землею, займатися промислами й торгівлею, вибирати місце проживання. Вони підпорядковувалися своїй старшині, мали свій «присуд», тобто окремий суд, і були незалежними від місцевої польської адміністрації. У власність реєстровцям передали місто Трахтемирів

польський сейм виніс дві ухвали щодо козацтва

1590

польський сейм виніс дві ухвали щодо козацтва. В першій йшлося про збільшення козацького реєстру на випадок війни з Османською імперією. Друга ухвала — «Про порядок щодо низовців і України» — мала на меті упокорити козацтво. Згідно з цим документом, встановлювали суворий контроль за набором реєстровців, призначенням козацької старшини зі шляхти. Нереєстровців зобов’язали залишити Дніпровий Низ. Їм заборонили постачати зброю, продовольство, порох.

К. Косинський

1591

Повстання під орудою Криштофа Косинського.Він на чолі загону козаків у грудні 1591 року захопив Білу Церкву. Так розпочалося повстання.

Бій під П’яткою

1593

В лютому 1593 року козаки програли бій під П’яткою (нині Чуднівський район Житомирської області). Повстанці зобов’язалися повернути захоплену раніше зброю, відступити за пороги, відрахувати з війська усіх княжих слуг, що примкнули до повстання, і надалі служити князям Острозьким.

Козакам заборонили здійснювати походи на молдовську територію

1594

Козакам заборонили здійснювати походи на молдовську територію. Таке рішення вони сприйняли як обмеження своїх прав і повстали. Одночасно діяло кілька загонів, котрими керували Северин Наливайко, Григорій Лобода та Матвій Шаула.

Солоницька трагедія

1596

в урочищі Солониця поблизу Лубен відбулася вирішальна битва військ ватажка козацько-селянського повстання Северина Наливайка з поляками.

Сейм 1597 року оголосив козаків військовими злочинцями і ворогами

1597

Сейм 1597 року оголосив козаків військовими злочинцями і ворогами та доручив гетьману Станіславу Жолкевському винищити їх до останку. Однак здійснити цю ухвалу, як і багато інших схожого змісту, було неможливо, бо запорожці стали потужною військовою силою, здатною боронити себе.

Доба героїчних походів

1606

козаки спустошили Варну

Перекоп

1608

Запорожці захопили Перекоп та зруйнували його фортецю.

Кілія, Ізмаїл, Білгород.

1609

Козацьке військо на 16 чайках увійшло в гирло Дунаю, спалило дунайські фортеці Кілію, Ізмаїл, Білгород.

Синоп і Трапезунд

1614

Козаки на своїх чайках перепливли Чорне море й на турецькому узбережжі Малої Азії зруйнували міста Синоп і Трапезунд, спалили арсенал і судна.

Запорожці з'явилися біля Константинополя

1615

Запорожці на 80 чайках з'явилися біля Константинополя, спалюючи портові споруди. Султан наказав знищити "знахабнілих" козаків. За козаками погналася турецька ескадра, яка біля гирла Дунаю вступила з ними у бій, але зазнала поразки.

Кафа

1616

Запорожці вийшли у Чорне море, напали на головний невільницький ринок Кафу (тепер Феодосія), розгромили 14-тисячний гарнізон, здобули його і визволили багато полонених.
Осінь 1616 р. Дві тисячі козаків на чайках знову перепливли Чорне море, в Малій Азії захопили Трапезунд. Турецька ескадра втратила три з шести великих галер.

Похід на Москву

1618

Польща почала війну з Московською державою і звернулася за допомогою до запорожців.
20-тисячне запорозьке військо під проводом П. Сагайдачного поспішило На допомогу польському королевичу Владиславу і дійшло аж до Москви, здобувши по дорозі Путивль, Єлець, Лівіш та ін.

Битва під Хотином

1621

Битва під Хотином тривала упродовж вересня 1621 року. 40-тисячне козацьке військо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного з’єдналося під Хотином із 35-тисячним польським військом Яна-Кароля Ходкевича. Основний удар османських військ прийняли на себе козаки, які не лише відбили всі ворожі атаки і вдало контратакували, але й постійними вилазками до ворожого табору створювали напругу серед османів.

Повстання під проводом М. Жмайла

1625

Загони селян, міщан об’єдналися з запорозькими реєстровими козаками. 20-тисячне військо повстанців очолив гетьман реєстровців Марко Жмайло.

"Тарасова ніч"

1630

Куруківська угода призвела до конфлікту між реєстровими, гетьманом яких був Г. Чорний з пропольською орієнтацією, та нереєстровими козаками, гетьманом яких був Тарас Федорович (Трясило).
Тарас Трясило з 10 тисячами кіннотників і піших козаків виступили із Січі. Так почалося повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

Іван Сулима підняв повстання

1635

1635 р. Для налагодження контролю над півднем України та нейтралізації Січі польський уряд спорудив на Дніпрі фортецю Кодак. Спорудженням керував французький інженер Гійом Лесер де Боплан, який перебував на польській службі.
Серпень 1635 р. Запорозький гетьман Іван Сулима підняв повстання, розгромив гарнізон фортеці та зруйнував її укріплення.

Повстання під проводом Павла Бута (Павлюка)

1637

Повстання під проводом Павла Бута (Павлюка)
6 грудня 1637 р. Битва під Кумейками поблизу Черкас. Селянсько-козацьке військо було розгромлено поляками під проводом Миколи Потоцького

"Ординація Війська запорозького реєстрового"

1638

Було проведено так звану "Ординацію Війська запорозького реєстрового", яка:
• дуже урізала права реєстровців;
• зменшила їх чисельність до 6 тисяч;
• реєстрових козаків було позбавлено права на самоврядування;
• скасовувалася посада гетьмана, а замість нього вводилася посада польського старости, яку затверджував король;
• тих козаків, що не входили до реєстру, було проголошено кріпаками.

Повстання під проводом Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні

1638

Повстання в Україні очолив запорозький гетьман Я. Острянин. До цього руху приєдналися реєстрові козаки. Повстання охопило Лівобережну Україну. Повстанці завдали поразки польському війську. В червні бій повстанців з польськими військами, які одержали підкріплення, біля містечка Жовтин. Козаків було оточено. Частина козаків на чолі з Остряниним відступили в межі Московської держави. Повстанці обрали гетьманом. Д Гуню. В серпні вирішили припинити боротьбу.і відступив на Дон.

"Золотий спокій"

1638

Тимчасово припинено повстання і настав "золотий спокій" для Речі Посполитої.
Це був період особливо жорстокого соціального і національного гноблення.