-
Іван Виговський - новий гетьман
Український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659). Представник православного шляхетського роду Виговських гербу Абданк. -
Period: to
Українсько-московська війна
Збройний конфлікт, що тривав з 21 вересня 1658 року по 17 жовтня 1659 року, між Гетьманщиною, на чолі з гетьманом Іваном Виговським, та Московським царством. Почався з втручання Московського царства в міжусобну боротьбу в Україні. Воєнні дії велися на Лівобережжі. -
Гадяцька угода (договір)
Угода, укладена 16 вересня 1658 року під містом Гадяч з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною, що передбачала входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського». -
Конотопська битва
Битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа. Перемога козаків -
Юрій Хмельницький - новий гетьман
Український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1659-1663). «Князь сарматський» у васалітеті Османської імперії (1677-1681). Представник козацького роду Хмельницьких. Другий син Богдана Хмельницького. -
Переяславські статті
Козацько-московська міждержавна угода. Статті означали розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою і звужували автономію козацької України у складі Московської держави. Підписані гетьманом Юрієм Хмельницьким і представниками московського уряду на чолі з князем Олексієм Трубецьким. -
Слободищенський трактат
Договір, укладений гетьманом Юрієм Хмельницьким з Річчю Посполитою в Слободищі, коло міста Чуднова. Слободищенський трактат скасовував невигідні для України, продиктовані Москвою Переяславські статті 1659 року, розривав союз із московським царем і відновлював державний зв'язок України з Річчю Посполитою. -
Іван Брюховецький - новий гетьман Лівобережної України
Український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1663—1668). Іван Брюховецький, будучи вмілим оратором, висунувши соціальні лозунги, став кандидатом на гетьманство. У червні 1663 р. у Ніжині на Чорній раді, участь у якій брали не тільки козаки, але й усі інші стани держави, за присутності московського війська Івана Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України. -
Павло Тетеря - новий гетьман Правобережної Украіни
Український дипломат, військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави Правобережної України (1663–1665). До 1648 року був писарем ґродського суду у Володимирі-Волинському, 1649 — Переяславського полку, із 1653 — переяславський полковник. Був у складі українського посольства в Москві у березні 1654 року для оформлення Переяславської угоди. Ставши гетьманом, проводив політику на відрив України від Московії. Секретар короля, полоцький стольник. -
Московські статті (Лівобережжя)
Міждержавний договір підписаний у Москві 11 жовтня 1665 року, між гетьманом Іваном Брюховецьким і московським урядом. Московські статті значно обмежували політичні права України, посилювали її військово-адміністративну і фінансову залежність від московського уряду. За Московськими статтями українські міста і землі переходили під безпосередню владу московського царя. Гетьманському уряду заборонялось вести зовнішню політику з іншими державами. Обмежувалось право вільного обрання гетьмана. -
Петро Дорошенко - новий гетьман Правобережної Украіни
Визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України, очільник Гетьманщини. Козацький полковник, учасник Хмельниччини та московсько-української війни. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів у постійних війнах, як з зовнішніми, так і внутрішніми супротивниками. -
Андрусівський договір
Угода між Московським царством і Річчю Посполитою про припинення війни, терміном на 13,5 років. Угода стала завершенням московсько-польської війни 1654—1667 років. Андрусівський договір, порушивши умови Переяславської Ради та інших договорів з гетьманами Богданом Хмельницьким, Юрієм Хмельницьким та Іваном Брюховецьким, закріпив насильницький поділ української етнічної території на дві частини — Правобережну Україну і Лівобережну Україну. -
Дем'ян Многогрішний
3-й очільник Лівобережної гетьманщини. Полковник Чернігівський. Після примусової депортації комендант фортець у Бурятії. -
Спроба об'єднання України
Дорошенко на початку літа на чолі козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де в цей час тривав антимосковський виступ. Напередодні повстання він пообіцяв лівобережному гетьману Івану Брюховецькому відмовитися від булави у разі коли той збройно виступить супроти царя. Натомість, вислав козаків привести та ліквідувати Брюховецького, чим відвернув від війська запорожців котрі надалі збройно виступили проти Дорошенка. 8 червня 1668 року Петра Дорошенка проголошено гетьманом всієї України. -
Глухівські статті (Лівобережжя)
Наростання національно-визвольної боротьби в Україні, політика гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка і позиція Многогрішного змусили московський уряд скасувати умови Московських статей 1665 року і піти на поступки при укладанні Глухівських статей, які складалися з 29 пунктів. Договір декларував права України на основі Березневих статей 1654 року. -
Корсунські статті (Правобережжя)
Договір, підписаний у м. Корсуні між гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком і османським урядом. Намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму, і здобути допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої і Московського царства, Дорошенко уклав союзний договір із Османською імперією. -
Іван Самойлович - новий гетьман Лівобережноі України
Політичний та військовий діяч, реформатор, очільник Гетьманщини, Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1676 року). Намагався приєднати до козацьких територій Слобожанщину, але невдало. Закінчив своє життя у засланні внаслідок змови князя Василя Голіцина та частини старшини на чолі з Іваном Мазепою. -
Бучацький мир (Правобережжя)
Мирна угода між Річчю Посполитою і Османською імперією, укладена 18 жовтня 1672 року в місті Бучачі чи його околицях. Головне значення: уперше назву нашої національної держави офіційно визначено як "Українська Держава". Договір також підвів підсумок першого етапу польсько-турецької війни, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. -
Перший кримський похід
Уклавши «Вічний мир» з Польщею, Московське царство вступило до «Священної ліги», яка боролася проти агресії султанської Туреччини та Кримського ханства. У травні 1687 року московське військо на чолі з князем В. В. Голіциним виступило з України, в поході брали участь донські і запорізькі козаки. Коли московське військо перейшло р. Кінські Води, кримські татари підпалили степ, позбавивши експедицію паші для коней. 17 червня 1687 року було ухвалено рішення про повернення на Україну.
