-
Укладення пакту Молотова-Ріббентропа
Укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни. -
Початок Другої світової війни
Напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців. -
Напад СРСР на Польщу
За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг просунутись до Бреста і Львова.Польська держава та її уряд фактично перестали існувати. Радянський уряд віддав розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі.Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка просувалися назустріч Вермахту,майже не зустрічаючи організованого опору польських військ. -
Спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті
-
Укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом
Відбувся перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі. -
Впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка»
"Золота зірка" - відзнака Героя Радянського Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а льотчик Іван Кожедуб – тричі. -
Початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України
«Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими солдатами. -
Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації
-
Верховна Рада СРСР проголосувала за включення Західної України до складу УРСР
-
Початок радянсько-фінської («Зимової») війни
Північно-західним фронтом командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії, перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис. українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії. -
Утворення Революційного проводу ОУН
Розкол ОУН на радикальну фракцію бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини: мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь, заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби. -
Укладення Московського миру між СРСР та Фінляндією
-
Указ Президії Верховної Ради СРСР
«Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок підготовки до загальноєвропейської війни. -
Відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від Румунії
Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста 1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України. -
Окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії
-
Офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії до складу УРСР
-
План «Барбаросса»
Гітлер підписує директиву № 21 про війну проти СРСР (план «Барбаросса»). Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до осені на лінію Архангельськ – Астрахань. -
Напад ІІІ Райху на Радянський Союз
Україна стала найбільшим у світі полем бою між тоталітарними режимами. -
Найбільша під час Другої світової війни танкова битва
Будо задіяно 4 тис. танків. Відбувалася вона в трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ. -
Початок евакуації промислових підприємств з України за Урал
-
Проголошення у Львові Акту відновлення Української Держави
ОУН створює Уряд на чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера. -
Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню
Оточення розпочалося 15 липня та тривало до 8 серпня. В полон потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні. -
Включення Галичини до складу Генерал-губернаторства
Генерал-губернаторств офіційна назва окупованої території Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху. -
Підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу
Червона Армія відступаючи із Запоріжжя, підірвала головний стратегічний об'єкт України – ДніпроГЕС. Для цього використали понад 20 тонн вибухівки амоналу. В результаті операції, за даними різних джерел, загинуло близько 100 тис. осіб, в основному, мирних мешканців навколишніх сіл та міст. Також жертвами стали радянські солдати. Крім того, вибух паралізував діяльність промислових підприємств міста. -
Перехід "Трансністрії" у володіння Румунії
-
Створення на окупованих вермахтом території Райхскомісаріату Україна зі столицею в Рівному
-
Взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на півночі Житомирщини
Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під контролем українських повстанців. -
Оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом
В оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим оточенням в світовій історії. -
Початок депортації радянських німців
-
Початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б)
До кінця 1941 р. було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном. -
Захоплення столиці УРСР
Бої тривали з 7 липня.Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі складу групи армій «Центр» з західного напряму на південь.Опинившись на Лівобережній Україні,німецькі війська замкнули кільце оточення,в яке потрапили чотири армії Південно-Західного фронту.Радянські війська залишили Київ.До 24 вересня,за німецькими даними,під Києвом було взято в полон 665 тисяч осіб.Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну,у Приазов’я і Донбас -
Вибухи в центрі Києва
Вибухнули адміністративні будинки (зокрема й архітерктурні пам’ятки) в центрі Києва – на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою. Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври – пам’ятку XII ст.. -
Початок масових розстрілів у Бабиному Яру
Бабин Яр – символ Голокосту в Україні. Здійснювалися зондеркомандою 4а під керівництвом Пауля Блобеля. Лише впродовж цих двох днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Розстріли євреїв, циган, а також українців і військовополонених різних національностей тривали до кінця окупації Києва. Зокрема, протягом 1942 р. нацисти розстріляли 621 члена ОУН, 100 матросів Пінської військової флотилії, 5 циганських таборів. Загальна оцінка страчених у Бабиному Яру варіюєтсья від 70 тис. до 200 тис. осіб. -
Перша битва за Харків
Радянській 38-й армії було наказано захистити місто, для того щоб виграти час та забезпечити демонтаж і евакуацію заводів далі на схід. 6-та німецька армія мала задачу опанувати місто, щоб закрити розрив, що збільшувався між 4-ю танковою групою і 17-ю армією. До 20 жовтня німці підійшли до західної околиці міста, і місто було захоплене військами LV-го армійського корпусу до 24 жовтня. Загинуло та потрапило у полон більше 100 тис. радянських солдатів. -
Оточення та розгром радянських військ в «котлі» під Маріуполем
В оточення потрапили понад 100 тис. солдатів, це був третій та найменш відомий “котел” в Україні у 1941 р. -
Радянські війська залишили Одесу.
Оборона міста тривала від 5 серпня і була чи не єдиною “успішною” радянською операцією – хоча місто довелося залишити, Приморська армія була евакуйована з нього до Севастополя майже без втрат. -
Повернення вермахту до Криму.
-
Початок німецької облоги Севастополя
11-й армії Вермахту, що вже захопила Крим, протистояла евакуйована з Одеси Приморська армія та матроси Чорноморського флоту. Протягом 250 днів оборони захисники відбили два з трьох штурмів, під Севастополем вперше і востаннє була застосована супергармата “Дора” (800 мм діаметром). -
Підрив Успенського собору Києво-Печерської лаври
Найвірогідніше, вибух організували радянські диверсанти з метою замаху на словацького президента Йозефа Тісо, який того дня відвідав Київ, і зокрема Лавру, з верхівкою німецької окупаційної влади. Однак не виключено, що знищення відбулося за німецьким наказом. -
Початок десантної операції радянських військ в Криму, звільнення від німецьких військ Керченського півострова
