-
Обрання Б. Хмельницького гетьманом Війська Запорозького
-
Бахчисарайський договір
Військово-політичний союз між Гетьманщиною та Кримським ханством.
Його умови передбачали: встановлення дружніх відносин Війська Запорізького і Кримського ханства, надання взаємної військової допомоги, заборону татарам спустошувати українські землі й брати ясир, оплату українською стороною послуг татарського війська грошима, продовольством, фуражем, а також частиною військової здобичі. Умови Бахчисарайського договору визначили характер українсько-кримських відносин у середині XVII ст. -
Битва під Жовтими Водами
Жовтоводська битва – перша велика переможна битва української армії під проводом Богдана Хмельницького проти польських військ на початку Національно-визвольної війни. https://armyinform.com.ua/2020/05/bytva-pid-zhovtymy-vodamy-kozaczka-slava-ne-vmre-ne-zagyne/ -
Битва під Корсунем.
Битва під Корсунем (15-16 (25-26) травня 1648) — одна з найяскравіших звитяг в історії українського війська, яка відбулася 26 травня 1648 року, за часів Національно-визвольної війни 1648—1654 років. 15-тисячне українське козацько-селянське військо Богдана Хмельницького спільно з 3 000-загоном кримськотатарської кінноти розгромили під Корсунем польську армію Миколи Потоцького. Військо Речі Посполитої потрапило в ретельно підготовлену пастку і за чотири години було повністю розгромлене. -
Битва під Пилявцями
Битва під Пилявцями (11 — 13 (21 — 23) вересня 1648 року) — переможна битва української козацької армії, на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями. -
Вступ війська Б. Хмельницького в Київ
23 грудня 1648 р. гетьман Хмельницький урочисто в'їхав до Києва, де його зустрічав єрусалимський патріарх Паїсій і київський митропополит Сильвестр Косів, які урочисто привітали гетьмана як визволителя свого народу та поблагословили на переможну війну. -
Облога Збаража
Облога Збаража — бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників-татар на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм III із оточеним під Збаражем польським військом -
Битва під Зборовом
Хмельницький зустрів короля під Зборовом, де 5 серпня розпочалась битва, раптовість атаки козаків гарантувала їм перемогу, але цьому завадили татари, які 6 серпня перейшли на сторону поляків, це змусило Хмельницького вдатись до дипломатії та укласти мир з Польщею. -
Зборівський договір
Умови Зборівського договору:
1. Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
2. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині.
3. В Україні не мали права перебувати війська Речі Посполитої та євреї.
4. Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
5. Проголошувалась амністія всім учасникам війни. -
І молдавський похід (під керівництвом Б. Хмельницького
У серпні-вересні 1650 р. відбувся перший молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і татарським калгасултаном КримГіреєм. Українськотатарське військо (60 тис. козаків і 30 тис. татар) оволоділо столицею Молдови — містом Ясси. Молдавський господар Василь Лупу уклав договір, за яким вступав у союз із Хмельницьким і пообіцяв не допомагати Речі Посполитій. Гарантією цього союзу мав стати шлюб його доньки Розанди й сина гетьмана Тимоша. https://www.youtube.com/watch?v=l3knnR1hd5c -
Битва під Берестечком
10 липня 1651 р. під Берестечком закінчилась найбільша битва визвольної війни 1648-1654 рр.
Наймасштабніший бій який відбувся між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і кримсько-татарським військом з одного боку із польською армією Яна ІІ Казимира.
Внаслідок битви Хмельницький був змушений прийняти дискримінуючий мир (Білоцерківський мирний договір): реєстров військо становило 20 тис., Гетьманщина охоплювала Київське воєводство, селяни мали повернутися на панщину. -
Білоцерківський договір
Білоцерківський мирний договір 1651 р. - договір між урядом Речі Посполитої і гетьманом Війська Запорізького Б. Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 28 вересня 1651 р. після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви. Умови договору були важкими для України - http://studies.in.ua/shpora-hukr/291-34-blocerkvska-mirna-ugoda-prichini-ukladennya-yiyi-zmst-znachennya.html -
Битва під Батогом
Біля г. Батіг відбулася генеральна битва, в якій козацьке військо вщент розгромило польські хоругви. Несподіваним ударом козацькі полки атакували польське військо і змусили ворога відступити в табір. Оточивши польський табір, вранці у кількох місцях прорвали ворожу оборону. Бій у таборі точився цілий день і завершився повним розіромом польської армії. Загинув і сам гетьман М. Калиновський. Українські війська зайняли територію України до р. Случ. -
ІІ молдавський похід
Унаслідок цього у липні-серпні 1652 р., після перемоги в Батозькій битві, Т. Хмельницький на чолі 35-тисячного козацько-татарського війська вирушив до Ясс. Українськомолдовський союз було поновлено, відбулося вінчання Тимоша і Розанди Лупу. https://www.youtube.com/watch?v=l3knnR1hd5c -
ІІІ моддавський похід
У квітні 1653 р. В. Лупу, унаслідок державного перевороту, втратив престол і звернувся по допомогу до Б. Хмельницького. До Молдови гетьман направив 8-тисячний загін козаків на чолі з Т. Хмельницьким. Після повернення влади В. Лупу підштовхнув Тимоша до походу проти Валахії. Похід завершився поразкою і став приводом до створення антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії і Трансільванії. -
IV молдавський похід
У липні 1653 р. В. Лупу знову втратив владу, і до антиукраїнської коаліції приєдналося Молдавське князівство. Останній молдовський похід відбувся в серпні-вересні 1653 р. За наказом гетьмана Тиміш повів 6-тисячний козацький загін на допомогу В. Лупу. Однак похід завершився поразкою. Козаки опинилися в облозі в Сучаській фортеці. Тиміш був смертельно поранений і через кілька днів помер. За умовами почесної капітуляції, козаки припинили опір, залишили Сучаву й повернулися додому. -
Жванецька битва
Битва під Жванцем, Жванецька облога 1653 р. - облога українською армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким війська Речі Посполитої під Жванцем. -
Переяславська рада 1654 р.
-
Україно-московський договір "Березневі статті")
Березневі статті́ 1654 р. (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького», «Переяславський договір») — угода між Московським Урядом та Українською Козацькою Старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове й військове становище України після Переяславської ради. Не були ратифіковані Козацькою радою. https://www.youtube.com/watch?v=jQaFsveXS8E&t=249s -
Віленське перемир'я
Віленське перемир'я - перемир'я, укладене під час Російсько-польської війни 1654-1667 рр. 24 жовтня 1656 р. в місті Вільно, запропоноване Річчю Посполитою і прийняте Москвою. Мало взаємовигідні умови та стратегічні результати. Річ Посполита, програє як на московському так і на шведському фронті, була врятована від повного розгрому, а Росія отримала свободу дій в намітився конфлікт зі Швецією. -
Раднотський договір
Раднотський договір 1656 р. — угода між Військом Запорізьким, Швецією, Трансільванією, Бранденбургом та литовським князем Богуславом Радзивіллом про військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою.
Карл X Густав - Королівську Пруссію.
Богуслав Радзивілл - Новогродщину.
Фрідріх-Вільгельм мав отримати Великопольщу.
Богдан Хмельницький - південно-східні частини Коронних земель Польщі (територію між Батогом і Новгородом-Сіверським).
Юрій II Ракоці - південні польські території, переважно Малопольщу. -
Смерть Богдана Хмельницького; Завершення Національно-визвольної війни
Богдан Хмельницький в останні роки свого життя часто хворів. Прагнув спадкової передачі влади своєму синові Юрію.
За даними Мирона Кордуби, звістка про бунт відділу козаків, висланого для рятунку Ракоці від нападу татар, призвела до апоплексії у вже хворого гетьмана, через що він утратив дар мови. Упокоївся вранці 27 липня (6 серпня за новим стилем) 1657 в Чигирині і 25 серпня був похований у Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких.
