21 photoshop cmyk cavzc

Історія реклами

By Marrain
  • 400

    Образотворча реклама

    Початки іншого виду реклами — образотворчої — тісно зв'язані з орнаментом, малюнком, скульптурою. Різні зразки цих видів твор­чості, які належать іще до епохи палеоліту, можуть бути аргумента­ми у суперечці про те, що було первинним — усна чи образотворча протореклама.
    До протореклами належать орнаменти татуювань з їхнім риту­альним змістом, збереженим досьогодні; жезли начальників, які символізували владу; знаки власності у вигляді клейм, якими познача­ли різні предмети, худобу і рабів; племенн
  • 400

    Період античності

    У період античності усна реклама вже відокремилась від загаль­ної інформації і розвивалась у таких напрямах:
    — викрикування закликальників у місцях постійного пропону­вання товарів та послуг, тобто на ринках і ярмарках;
    — заклики рознощиків, посередників та мандрівних ремісників із пропозицією послуг.
    Навіть у ті часи велике значення мали окремі елементи процесу рекламування: смислове навантаження закликів і вигуків, їх лексич­не значення, інтонування, тембр голосу, мелодика звуку, а також зо­вн
  • Jan 1, 1400

    XIV ст. до Різдва Христового

    Слово «реклама» походить від латинського «reclamare» — вик­рикувати.
    Інститут глашатаїв був зафіксований на державному рівні дуже давно. Посада глашатая згадується ще в XIV ст. до Різдва Христового.
    Глашатаї використовувалися для повсякденного інформування жителів стародавніх міст. Вони повідомляли населенню найрізно­манітнішу інформацію: про вшанування уславлених полководців, про прибуття в місто чужоземних послів, про чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, про виклик громадян у
  • «Gazett»

    Нарешті, вийшла перша французька щоти­жнева газета під назвою «Gazett», в якій друкувались офіційні дер­жавні новини і різноманітна міжнародна інформація.
  • 1840— 1915 pp.

    Епоха становлення американської реклами датується спеціалі­стами приблизно 1840— 1915 pp.
    За період 1840 — 1915 pp. реклама стала окремою інституціональною структурою з усіма притаманними таким структурам риса­ми (формами, функціями та засобами впливу). У США виникла вже тоді загальнонаціональна рекламна діяльність, а засоби поширення інформації почали розглядати як основне джерело фінансування. Саме в ті часи рекламний посередник перетворився з оптового продавця місця під рекламу на ділового па
  • 1841р.

    1841 року В. Б. Палмер та Д. Хупер уперше почали продавати ча­стину газетної площі під рекламу за комісійну винагороду, що стало початком ери незалежних посередників у рекламному бізнесі США.
  • Реклама в ці роки

    Особливо інтенсивно розвивається рекламний бізнес у ХХ ст. Очікується, що до кінця XX ст. витрати на рекламування товарів, послуг, організаційних одиниць тощо становитимуть майже 1 трлн. дол. США. Реклама стала мистецтвом, виокремилась у самосійну галузь, де знайшли собі робочі місця десятки мільйонів людей. Ре­кламний бізнес є джерелом мільярдних прибутків. Коли в економічно розвинутих країнах четвертою владою називають пресу, то п'ятою — рекламу. Вона формує світосприймання і впливає на психік
  • Розробка

    1914 року вперше почалися (в інтересах реклами) спроби розроб­ки аналітичних матеріалів щодо поширення газет і журналів.
  • Дослідження

    У 20-ті роки А. Крослі здійснив дослідження стосовно визначення рейтингу за­собів масової інформації (Media), у тому числі нового засобу — радіо. Поступово компанії, які займались науковими дослідження­ми, почали пропонувати широке коло послуг для рекламодавців — від аналізу споживачів та їхньої реакції на нову продукцію до аналі­зу ефективності реклами, визначення цільової аудиторії тощо. Тобто з початку століття американське суспільство від простої розробки рекламного звернення швидко наближал
  • Виникнення радіо

    У 1922 р. новим засобом реклами стало радіо. Тридцяті-сорокові були «золотими роками» радіо. В економічно розвинутих країнах радіо багато років тримало увагу мільйонів слухачів, транслюючи рекламні оголошення.
  • Література

    Тоді ж у США було видано багато теоретичної літератури з пи­тань реклами. Значна кількість її не втратила актуальності й досі, оскільки там поєднались досягнення таких наук, як економіка, фізі­ологія, соціальна психологія й менеджмент. Вдалим початком була, зокрема, книга К. Гопкінса «Наука реклами» (1923р.).
    Саме у 20-ті роки XX ст. у США з'являються й монографії, при­свячені економічним аспектам реклами. Серед них можна назвати книгу Р. Вейла «Економіка реклами».
  • Книжки про рекламу

    У 30-ті роки професор Гарвард­ського університету Н. Борден надрукував свій класичний твір про економічні результати рекламної роботи (цю тему було продовжено вже в наш час книгою Д. Симона «Питання економіки реклами»). Да­лі рекламні дослідження виходять у світ одне за одним. 1932 року з'являється монографія А. Коле і Г. Дж. Шлінка «100.000.000 піддос­лідних кроликів», 1935 року — А. Баскера «Реклама, переглянута наново», 1936 року — X. Кенера «Боротьба за правду в рекламі», 1942 року — Н. Борд
  • Поява телебачення

    З появою телебачення (перед другою світовою війною) радіо ві­дійшло на другий план. Але в шістдесятих роках воно знову знайш­ло своє місце, ставши джерелом передачі інформації для тих, хто знаходиться поза домом. Нове життя радіо забезпечувалось уведен­ням різних новинок: радіошоу, програми новин зі скритою формою реклами, музичні програми «хард-рок» з рекламою для молоді і лю­дей середнього віку, спеціалізація радіостанцій на обслуговуванні конкретних груп населення. Зрозуміло, що все це було б
  • 1950-1960рр.

    Найширшим використанням біхевіористичних підходів (з погля­ду впливу на поведінку споживача) характеризуються 50 — 60-ті ро­ки XX ст., коли у США було досягнуто великих успіхів у викорис­танні теорії і моделей психології, соціальної психології і соціології для розуміння поведінки покупців, комунікативних відносин між учасниками рекламного процесу як частини маркетингу.
    Цей процес триває й досі. Найпопулярнішими в останній час стали такі праці, як «Визнання рекламного агента» Д. Огілві, «Реальніс
  • Підручник "Про рекламу"

    Через той величезний вплив, який має нині реклама на людей, вона може бути й небезпечною. Тому було створено міжнародну правову базу рекламної діяльності, яка має гарантувати благоприс­тойність, чесність і правдивість реклами. Міжнародний кодекс рек­ламної практики зобов'язує робити рекламу з почуттям відповідаль­ності перед суспільством на принципах добросовісної конкуренції, що властива комерції цивілізованих країн, а також не підривати громадської довіри до реклами.
    В Україні тільки-но почина
  • Гарвадський університет

    У 1919 р. у Гарвардському університеті розробляється так званий метод впли­ву для визначення кількості читачів журналів і газет.
  • 6 — 8 тисячоліття до Різдва Христово­го

    Із розвитком писемності (6 — 8 тисячоліття до Різдва Христово­го) реклама набуває вигляду писаного тексту, найбільш поширеного спочатку у близькосхідних культурах. Як приклад політичної пись­мової реклами античності можна назвати хвалебні написи («камін­ня, що говорять») на статуях правителів, зроблені з метою пропагу­вання їхніх поглядів і здобутків, написи («книги пірамід») з давньо­єгипетських гробниць, а також на так званій Стіні коршунів, де опи­суються подвиги шумерського правителя XXIV ст
  • 59 p. від Р.Х

    У 59 p. від Р.Х. консул Юлій Цезар наказав оперативно повідом­ляти на вибілених дошках поточні рішення сенату. Досі ж зміст об'яв був найрізноманітнішим: від світської хроніки до приватних
    оголошень.
    Отже, можна сказати, що в античний період усні об'яви вже до­повнювалися багатим набором письмових і зображальних засобів, що створювали рекламні образи, метою яких було глибше проник­нення у психіку потенційного споживача, бажання підштовхнути його до вигідних для рекламодавця дій.
    Початки таких по
  • Середньовіччя

    У період раннього середньовіччя обіг товарів відбувався пере­важно в рамках локальних феодальних общин і базувався на особис­тих стосунках їх власників. Проте не можна категорично твердити про відсутність навіть у ті часи будь-якої реклами.
    Оскільки за середньовіччя основами суспільства були релігійний світогляд, християнська ідеологія, церква, то на цьому етапі розви­валась переважно своєрідна релігійна реклама — проповіді, наста­нови, повчання — з наміром утвердження в масовій свідомості вищих
  • Х — XI ст.

    У Х — XI ст. зі зростанням кількості населення в середньовіч­них містах відродився інститут глашатаїв та гінців. Так, у «Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа» був розділ, спеціально присвячений па­ризьким глашатаям: «Кожний паризький глашатай, починаючи з пе­ршого дня, як тільки він буде записаний, і до того, як він буде випи­саний, може піти у будь-яку корчму, в яку забажає, щоб там викрикувати ціну на вино... Якщо корчмар, який продає вино в Па­рижі, не має глашатая і зачинить двері перед глашата
  • XIII ст.

    У XIII ст. було видано перший збірник «Сто сім криків, які кри­чать щоденно в Парижі», у 1608 р. — збірник «Крики Лондона». В аналогічному збірнику «Крики Рима» є не тільки таблиця, в якій класифіковано 192 типи рознощиків і посильних, що пропонують товари і послуги, а навіть подано їхні зображення, різні за одягом, екіпіруванням, навіть з різним виразом обличчя.
    Можна навести такий, наприклад, крик англійського корчмаря XIV ст.: «Біле вино з Ельзасу і червоне вино з Гасконі, з Рейну і з Рошелі,
  • XII — XIII ст.

    У XII — XIII ст. починається регламентація діяльності закликальників. Так, у тому ж «Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа» вказу­валося: «Ніхто не може і не повинен закликати і тягнути покупця, який знаходиться біля іншої ляди або в іншій лавці; якщо хтось так зробить, він сплатить королю 5 су штрафу і 5 су цеху». Англійські статути XIV ст. попереджали: «Ніхто не має права рекламувати будь-що своїм криком. Якщо хтось так зробить, намісник має пра­во притягти його до суду й оштрафувати. Іншим разом
  • XII ст.

    У XII ст. з'явились перші відомості про живописні вивіски, які спочатку вирізали з дерева або полотна, а потім фарбували чи вкри­вали позолотою. Вони повідомляли назву будинку, були рекламою лавок, служили головним орієнтиром у міському лабіринті, коли ні назв вулиць, ні номерів будинків іще не було.
  • XI — XII ст.

    У XI — XII ст. набула великого поширення знакова система у ви­гляді геральдики, початки якої— у первинних тотемах і знаках вла­сності. Продуктом цієї системи були лицарські герби, які увінчували портали родових замків, красувались на щитах, шлемах, ефесах шпаг, полкових прапорах. Діяла також торгова й цехова геральдика, геральдика окремих міст і країн. Спеціально маркувалася продукція каменярів, зброярів, гончарів, чинбарів, виготовлювачів паперу тощо. Знак цехової гільдії був гарантом якості й
  • XIV — XV ст.

    У XIV — XV ст. набули поширення сигнатури, якими користувались майстерні художників. Спочатку сигнатури складались із комбінації монограми і знака. Знак відігравав роль марки майстерні, амонограма належала художнику.
    У той самий період з'явились перші екслібриси, тобто знаки бібліофільської власності, а також гравюри, тобто малюнки, вирізьблені на дереві або камені, з яких потім можна було надрукувати кількадесят примірників на окремих аркушах.
    Успішний розвиток реклами потребував промислового в
  • Розвиток агенцій

    В Англії таке видання з'явилося 1622 року, а в Бельгії— ще ра­ніше, 1619 року.
    У 60-ті роки XVII ст. в Англії виникають перші рекламні агенції, пізніше вони поширювалися скрізь у Західній Європі.
    Бурхливий розвиток реклами, її технічних засобів і носіїв дали можливість англійському вченому докторові С.Джонсону у 1760 році написати: «Рекламний бізнес є зараз таким близьким до вивершення, що дуже важко вказати якісь шляхи для його поліпшення».
    Крім того, в цей період відбулось суворе правове регла
  • Сучасність

    Найсучасніші підходи до управління рекламним бізнесом знай­шли відображення в підручнику Д. А. Аакера і Дж. Г. Майєрза «Рекламний менеджмент», виданому в Каліфорнії (Берклі) у 1987 р. У цьому підручнику увагу зосереджено на прийнятті рішень щодо рекламної кампанії в усіх ланках рекламного бізнесу (рекламо­давець — рекламна агенція — дослідницькі фірми — споживач), наводяться моделі поведінки споживачів і засоби кількісних (якіс­них) вимірювань впливу реклами на цільову аудиторію.
    У підручнику Д.