-
Period: to
Народження та роки життя
Народження Герберта Ернста Карла Фраму (справжнє ім’я Віллі Бранта). -
Політична діяльність у часи Веймарської республіки
юнаком він вступає до спілки Соціалістичної Робочої Молоді (нім. Sozialistischen Arbeiter-Jugend, SAJ), а роком пізніше у Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН, нім. Sozialdemokratische Partei Deutschlands, SPD). В 1931 році він переходить до Соціалістичної Робочої партії, (СРП, нім. Sozialistischen Arbeiterpartei Deutschlands, SAP), однієї з ліво-соціалістичної груп -
бере собі псевдонім «Віллі Брандт», котрий з 1947 року стає його офіційним ім'ям.
-
Втеча до Норвегії через переслідування нацистів.
Після приходу до влади у Німеччині нацистів у 1933 році СРП було заборонено. Партія вирішує продовжити боротьбу проти націонал-соціалізму у підпіллі. У березні 1933 року Брандт отримує партійне завдання — організувати виїзд лідера СРП-партії Пауля Фреліха (Paul Frölich) в Осло (Норвегія) -
Бургомістр Західного Берліна
-
міністр закордонних справ та заступник бундесканцлера ФРН
-
Бундесканцлер ФРН
-
Візит до Варшави
історичне "Варшавське колінопреклоніння" перед пам’ятником жертвам Варшавського гетто -
Двосторонні договори,
Брандт підписав із СРСР, Польщею і Чехословаччиною та Німецькою Демократичною Республікою двосторонні договори, за якими Брандт від імені німецької нації визнавав, що Німеччина назавжди втратила свої східні землі, і гарантував, що Німеччина ніколи не поверне їх силою, а також чотиристоронню угоду зі США, СРСР та Велику Британією та Францією про особливий статус Західного Берліна -
Публічні дискусії.
Ще на початку 1970-х років у міжнародній соціал-демократії склався великий тріумвірат — німець Віллі Брандт, австрієць Бруно Крайський та швед Улоф Пальме. Представники трьох європейських соцпартій протягом чотирьох років (1972—1975) обмінювалися листами, проводили публічні дискусії. -
Нобелівська премія
Отримує Нобелівську премію миру. -
Відставка
Віллі Брандт був переобраний канцлером Німеччини, проте через два роки був змушений подати у відставку після того, як його особистий референт виявився кадровим розвідником НДР(агент Штазі) -
Президент Соціалістичного інтернаціоналу
-
Period: to
Життя після канцлерств
Голова Незалежної комісії «Північ — Південь». Очолював фонд «Мир і розвиток». У 1987 році після відходу у відставку з поста голови СДПН вибраний почесним головою партії. -
член Європейського парламенту.