-
Платон – стверджував, що атоми мають форму правильних многогранників: куба(атом землі), тетраедра(атом вогню), октаедр(атом повітря), ікосаедр (атом води). -
Демокріт був першим вченим, який створив модель атома. Він був першим, хто відкрив, що вся матерія складається з невидимих частинок, званих атомами. Він створив назву «атом» від грецького слова «атомос», що означає нерозрізуваний. Він також виявив, що атоми тверді, незнищенні та унікальні. Його модель була просто круглою твердою кулькою. Демокріт не знав ні про ядро, ні про електрони, він знав лише те, що все складається з атомів. -
Аристотель стверджував, що чотири елементи не складаються з атомів, а є безперервними формами матерії -
Закон збереження маси говорить, що нічого не може бути створено або знищено в хімічних реакціях. Це важливо, оскільки закладає основи сучасної хімії. -
Цей закон стверджує, що будь-яка хімічна сполука має фіксоване співвідношення її частин і що сполука дійсно залежить від будь-якого методу отримання. -
Цей закон був запропонований Дальтоном і означає, що відношення мас другого елемента, які сполучаються з одним грамом першого елемента, завжди можна звести до малих цілих чисел. Це важливо, тому що це допомогло аргументу Далтона про те, що атоми незнищенні, але також є міцною основою, необхідною для процвітання хімії та того, чим вона є сьогодні. -
Атомна теорія Дальтона стверджує, що вся матерія складається з атомів, що атоми нерозривні й неподільні, усі атоми одного елемента мають однакові властивості, атоми різних елементів мають різну масу, а всі сполуки складаються з цілого співвідношення атомів.
Дальтон виявив, що два елементи можуть сполучатися один з одним в різних співвідношеннях, і кожна нова комбінація елементів дає нову сполуку. -
Дмитро Менделєєв розбив елементи на 7 груп зі схожими властивостями. Він виявив, що властивості елементів «є періодичними функціями їх атомних ваг». Це стало відомо як Періодичний закон. Завдяки цьому він зміг побудувати періодичну систему. Він згрупував елементи зі схожими властивостями у вертикальні групи, а в порядку збільшення атомної маси — у періоди. Однак, оскільки було ще багато елементів, які потрібно було відкрити, на першій таблиці були прогалини. -
Марія Склодовська Кюрі вивчала уран і торій, і назвала процес їх розпаду «радіоактивністю». Вона та її чоловік П'єр Кюрі також відкрили радіоактивні елементи полоній та радій. Її внесок у атомну теорію полягав у тому, що вона виявила, що випромінювання спричинене самим атомом, а не структурою матеріалу. -
Джозеф Джон Томсон запропонував модель атома, в якому у хмарі позитивного заряду, що за розміром відповідає розміру атома (приблизно 10¯¹⁰м), містяться маленькі, від'ємно заряджені «корпускули» (так він називав електрони), сумарний електричний заряд яких дорівнює заряду позитивно зарядженої хмари, чим забезпечується електронейтральність атомів. -
Альберт Ейнштейн написав новаторську статтю, в якій пояснив, що поглинання світла може вивільняти електрони з атомів, явище, яке називається «фотоелектричним ефектом» -
Р.А. Міллікен в експерименті з краплею олії визначив заряд (e=1,602 x 10 -19 кулон) і масу (m = 9,11 x 10 -28 грам) електрона. -
Ернест Резерфорд.
За цією моделлю атом складається із невеликого позитивно зарядженого ядра, в якому зосереджена майже вся маса атома, навколо якого рухаються електрони, подібно до того, як планети рухаються навколо Сонця. Історично планетарна модель Резерфорда прийшла на заміну «моделі сливового пудинга» Джозефа Джона Томсона, яка постулювала, що від'ємно заряджені електрони поміщені усередину позитивно зарядженого атома. -
Нільс Бор
Існують енергетичні рівні або електронні оболонки. Електрони можуть знаходитися тільки на цих енергетичних рівнях -
Ервін Шредінгер запропонував квантовомеханічне хвильове рівняння. Це нова теорія будови атому в якій електрон був представлений хвильовою функцією. В новій квантовій теорії електрон не має орбіти, він - електронна хмара.Ця модель описує, що електромагнітне випромінювання поводиться як хвиля та частинка. Він також детально описує розташування та енергію електронів. -
Вернер Гайзенбергер виявив, що частинки мають набагато більше енергії на коротких відстанях, ніж очікувалося. Він зрозумів, що частинка може запозичувати енергію. Взаємозв’язок, який він придумав, полягає в тому, що положення та енергія частинки можуть бути відомі лише до певної кількості. Вважається, що таким чином частинка позбавляється заряду в ядрі атома і відбувається радіоактивний розпад. -
Вернер Гейзенберг дійшов висновку, що заряджені частинки відбивають світло одна до одної та одна від одної. Цей обмін фотонами забезпечує дію електромагнітних сил між частинками. Ці обміни відбуваються постійно, дуже швидко -
Джеймс Чедвік довів, що атомне ядро містить нейтральну частинку і це дозволило поділ урану 235. Карл Андерсон доводить існування позитивно зарядженого електрона, який називається позитроном. -
Радянський фізик-теоретик Дмитро Іваненко і, незалежно,В. Гейзенберг висунули гіпотезу про протон-нейтронну структуру ядра. Цю гіпотезу було повністю підтверджено подальшим розвитком ядерної фізики та її застосувань.