Руські князі timeline.

Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати свою державу, був християнином. Дехто серед воєначальників-язичників з його дружини вчинили проти князя заколот, унаслідок якого 882 року став княжити Олег.

Олег прибув з Новгорода 882 року. За свідченням літопису 907 року, руська дружина на 2000 човнах, на чолі з Олегом вирушила в похід на Константинополь. Руси переволочили човни суходолом. Місто, що потрапило в облогу здалося, і Олег на знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Наслідком цього походу стало підписання угоди про пільги для руських купців з візантійцями 911 року.

Після смерті Олега київським князем став Ігор, син Рюрика. Не корилися Києву деревляни, тому Ігор здійснив похід і наклав на них данину. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх. Восени 945 року Ігор пішов збирати данину з деревлян, які зі своїм князем Малом прив’язали Ігоря до двох нахилених дерев, а потім випростали дерева і розiрвали його. Древляни убили Ігоря і поховали «в Деревах, і донині є його могила біля Іскоростеня».

Після Ігоря на великокнязівському столі були його дружина Ольга і син Святослав. Княгиня Ольга правила в Києві з 945 р. Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено Святою.

Святослав, син Ігоря та Ольги, став княжити 964 р. Він дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави.
Коли Святослав йшов битися з ворогом, то говорив слова: «Хочу на вас іти».

Князь Володимир постав як видатний дипломат, адміністратор і реформатор. Найголовнішим досягненням Володимира є запровадження на Русі християнства. Південні кордони були укріплені «Змієвими Валами».

Період князювання Ярослава, який отримав назву Мудрий, час розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій справі він постав гідним наслідувачем свого батька, князя Володимира. Він як і його батько зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Князь звів собор Святої Софії, уклав збірку законів «Руська Правда», звів золоті ворота у Києві. За свідченням Літопису, Ярослава назвали Мудрим, оскільки він створив найбільшу на Русі бібліотеку.

Тріумвірат князів Ярославовичів. Після смерті князя Ярослава в 1054 році владу розподілили троє його синів: Ізяслав, Святослав та Всеволод, які правили в Києві, Чернігові та Переяславі. У цей період утворився тріумвірат – союз трьох співправителів.

Володимир Мономах – видатний державний діяч, князь чернігівський та переяславський, великий князь київський, який здобув славу завдяки своїй реформаторській діяльності. Є онуком видатного київського князя Ярослава Мудрого.